контекстуальний метод дослідження в літературі

контекстуальний метод дослідження в літературі

Методами лінгвістичних досліджень займались багато відомих вітчизняних та зарубіжних науковців, зокрема: І. О. Бодуен де Куртене, Карл Бругман, Выльгельм Вундт, Потебня, Пилип Федорович Фортунатов, Август Шлейхер та ін. Метод (від грец. methodos «шлях дослідження, пізнання») — система правил і прийомів підходу до вивчення явищ і закономірностей природи, суспільства і мислення. Термін «метод» неоднозначний: його використовують у загальнонауковому, філософському значенні, у спеціально-науковому (що стосується окремої галузі науки — фізики, хімії, математики, історії, літературознавства, мо – літературознавчі, коли йдеться про власний коментар та самостійний оригінальний аналіз художнього твору, про дослідження з питань теорії літератури, про аналіз наукових праць та критичних матеріалів із теми дослідження.  А по-друге, на думку вченого, за допомогою цих методів адекватно аналізувати такі естетичні феномени, як літературу модернізму чи, тим більш, літературу постмодернізму, просто неможливо. Отже, О Чирков пропонує наступні методи аналізу літературних творів: – текстуальний аналіз  І, нарешті, контекстуальний підхід до аналізу літературного твору, за О Чирковим, передбачає та акцентує насамперед наявність певного контексту, у якому твір вивчається та аналізується. Зокрема, це Пріоритетними серед методик дослідження концептів у сучас-ній науковій літературі також вважаємо методику фреймового мо-делювання (М. Мінський, Ч. Філлмор,.А.

Жаботинська) та теорію концептуальної метафори (Дж. Лакофф, М. Джонсон). Для розгляду структури концепту найбільш релевантним вважаємо метод фреймового аналізу, суть якого полягає в тому, що будь-яка ситуація може бути представлена у вигляді моделі.

Фрейм зображають у вигляді структури вузлів та відношень. Ті рівні фрейму, що розташовуються на вершині, фіксовані і від-повідають речам, які завжди істинні у відношенні до відповідної ситу У літературі є безліч моделей, використовують різні методи дослідження.  Передбачається, що озброєний такий методикою дослідник зможе непросто впорядкувати своїх відчуттів і зробити своїх висновків обгрунтованішими, і навіть довідатися з цієї тексту більше, ніж хотів сказати його автор, бо, скажімо, наполегливе повторення з тексту якихось що тим чи вживання якихось характерних формальних елементів чи конструкцій може усвідомлюватись автором, але виявляє й певним чином інтерпретується дослідником – звідси те що соціологу.Г.Здравомыслову напівжартівливе. визначення контент-аналізу як «науково обгрунтованого методу читання між рядків». Методи дослідження. У роботі застосовано загальнонаукові (аналіз, синтез, індукція, дедукція, узагальнення) та власне лінгвістичні методи.  політкоректних одиниць. Контекстуальний метод допоміг у визначенні. лінгвальних і позалінгвальних особливостей мовних одиниць; кількісний. аналіз – у встановленні частотності застосування перекладацьких.  нової ідеології у відтворенні творів літератури і мистецтва, досягнень. суспільного і політичного життя, що стосується представників всіх етнічних і. сексуальних меншин [9,. 122]. Метод знаходження контекстів вживання слів (collocations) допускає подальший розвиток методу дослідження.  Розглянемо деякі суттєві елементи процедури контент-аналізу. Перше, з чим стикається дослідник при проведенні контент-аналізу — це розробка конкретної дослідницької програми, під якою зазвичай розуміють виклад основних завдань, методичних передумов і гіпотез дослідження із зазначенням правил і логічної послідовності операцій по перевірці гіпотез. Заняття №10 із серії занять дистанційного тренінгу для вчителів-словесників «Шляхи аналізу художнього твору, адаптовані до шкільної практики» присвячене окремим специфічним видам літературознавчого аналізу: контекстуальному, інтертекстуальному, асоціативному, емоційному. Інші методичні матеріали на урок Зарубіжна література скачати Вибір методів дослідження, використовуваних клінічним психологом, Всілякі методи дослідження в клінічній психології дозволено розділити на три групи: 1 клінічне інтерв’ювання; 2 експериментально-психологічні План. Загальні принципи диференціально-психологічного аналізу. Методологія  План: Загальноісторичні методи історичного дослідження. Спеціально історичні методи дослідження Наприклад, пізнання сутності держави передбачає не тільки знання історії її виникнення та розвитку, а й знання її сутності як суспільного Тема Політика як суспільне явище. Політологія як наука Об’єкт та предмет дослідження політології. Основні категорії, функції та методи дослідження. застосовано комплекс як загальнонаукових методів, так і методів лінгвостилістичного, прагматичного і синергетичного аналізу: метод аналізу науково-теоретичних джерел (для висвітлення аспектів зазначеної проблематики)  функціювання лексичних і синтаксичних засобів експресивності в тексті англомовної новели), системно-структурний метод (для виокремлення типів англомовної новели за композиційно-стилістичною структурою), метод аналізу за стильовими рисами (для виявлення стильових рис і опису їх реалізації на композиційному, лексичному та синтаксичному рівнях тексту), метод діалогічної інтерпретації тексту (для встановлення авторських інтенцій, аналізу їх реалізації на різних рівнях тексту. Об-рання методів дослідження фразеології стосується конкретних завдань і залежить як від мети, яку ставить перед собою дослідник, так і від розкриття суті даного фразеологічного явища.  Контекстологічний метод вивчення фразеології (або ме-тод найближчого контекстуального оточення) дозволяє залучити до сфери фразеології словосполучення, які утворюють постійний контекст (напр. термінологічні словосполучення, ідіоми, фраземи), тому що слова у таких стійких словосполу-ченнях не виражають тієї ознаки, яку вони виражають у змінному контексті, вони є повністю або частково переосмислені. Методи наукового дослідження. Методика викладання літератури, узагальнюючи педагогічні явища,може користуватися двома типами наукових досліджень – емпіричними і теоретичними. Емпіричний тип дослідження – це опис окремих фактів, спостережень.

Емпіричний матеріал має наукову цінність тільки в тому разі, коли дослідник уміє відповідно узагальнювати і теоретично осмислювати його. Відомий фізіолог І.Павлов давав молодим науковцям із цього приводу такі настанови: “Навчіться робити чорнову роботу в науці.

Чирков О.С. Щоб учні могли висловлювати власні естетичні судження про художній твір: Текстуальний, інтертекстуальний, контекстуальний методи його дослідження // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України.– 2001.– № 3.–. 45 47. 110.  літератур в культурно історичному розвитку суспільства. Не можна не погодитися з цією авторкою і в тому, що „компа. ративний аналіз відкриває широкі можливості пошуку як для вчите.  практичної діяльності учителів зарубіжної літератури, – йдеться про так званий культурологічний аналіз. Основна ідея цього виду аналізу. ґрунтується на фундаментальних дослідженнях таких видатних діячів гуманітарної культури, як Ю. М. Лотман, Бахтін, Г Гачєв та ін. Контекстуальний аналіз худож-нього концепту веде до виділення асоціативно зв’язаних смислових ознак, специфічна ком-бінаторика яких зумовлена різною практикою засвоєння дійсності письменником разом з його прагматичними завданнями. Перейдемо до дефініції поняття «худож-ній концепт», яку пропонує О.Ю. Пономарьова [8,. 7–8]. Методика комплексного дослідження концептів передбачає інтегрований підхід, який полягає у застосуванні методів аналізу концептів (як кількісних, так і якісних), у використанні методів лінгвосемантики, когнітивної лінгвістики, концептології, лінгвокультурології та дискурсного аналізу. Об’єктом нашого дослідження є концепти, а, відповідно, предметом — методи дослідження концептів. Мета статті полягає в аналізі низки методик дослідження й описі концептів у сучасному науково-дослідницькому просторі. Завданням статті є визначення методів концептуального аналізу і встановлення ролі кожного з ц Методика містить наступні спеціальні методи мистецтвознавчого аналізу: ретроспективний літературно-аналітичний огляд наукових робіт, метод термі-нологічного аналізу, історико-хронологічний метод, історико-порівняльний аналіз, історико-типологічне порівняння, метод образно-стилістичного та композиційного аналізу.  Джерельна база та методи дослідження» присвячено вияву невирішених проблем сучасного мистецтвознавства в галузі дизайну інтер’єру. У роботі розглянуто понятійний апарат за темою досліджен-ня та схарактеризовано основні методи наукового пізнання, застосовані в дослідженні. Методологія роботи базується на основоположному в сучасній лінгвістиці антропоцентричному підході до. 10.  Контекстуальний аналіз застосовано для опису змісту лексем-вербалізаторів концептів у текстах, що належать до художнього та публіцистичного типів сучасного англомовного дискурсу. Процедуру кількісних підрахунків залучено для цифрового представлення результатів дослідження.  Здійснено огляд розуміння „концепту‖ та його структури у науковій літературі. Уточнено зміст та специфіку перцептивного концепту на позначення ознаки, сферою реалізації якого виступає дискурс. 1.1 Проблеми концептуалізації та категоризації у мові: теоретичний аспект.

16. Методика і методологія стилістичного аналізу. Методика – правила використання методів і прийомів, що входять до їхнього складу Методологія (із грец. méthodos – шлях дослідження, теорія + logos – слово) – вчення про прийоми і засоби наукового пізнання, сукупність методів, які застосовуються в певній галузі науки. 17. Методика і методологія стилістичного аналізу.  дискурсний аналіз; дистрибутивний аналіз; компонентний аналіз; метод ступінчатої ідентифікації об’єкта дослідження; контекстуальний або контекстологічний аналіз; прагматичний; семемний аналіз; структурно-смисловий аналіз матеріалу; дискурс-аналіз. 39.

Методи дослідження художніх текстів.

Метод (грецьк.

methodos – шлях дослідження, пізнання) – система правил і прийомів підходу до вивчення явищ і закономірностей природи, суспільства і мислення; шлях, спосіб досягнення певних результатів у пізнанні і практиці, тобто способів організації теоретичного і практичного освоєння дійсності [17].  Контекстуальна заміна – це використання у перекладі іншого слова або словосполучення (чи виразу) замість того, що в мові. перекладу формально відповідає слову або словосполученню оригіналу.  Дистрибутивний аналіз – методика дослідження мови на основі оточення (дистрибуції) окремих одиниць у тексті. Наведено список рекомендованої літератури до курсу, список першо-джерел для конспектування і зразки тестових завдань до них.

Визначено тематику індивідуальних завдань, термінологічний мінімум, перелік питань до заліку з дисципліни.  Метод – це певний підхід до до-. сліджуваного явища, певний комплекс прийомів, використовуваних для до-слідження цього явища. Специфіка методу завжди визначається об’єктом та метою дослідження.  · усна народна творчість і художня література як провідні різновиди мис-тецької діяльності реалізуються в мові, в слові, які є не лише формою втілення творчого задуму митця, а й змістовим культурним компонентом • „контекстуальні зв’язки” (опосередковані прояви, що сприймаються через контекст та визначаються за допомогою запозичень, наслідувань, варіацій, пародії та ін.) • „метатекстуальні зв’язки” (безпосередньо-опосередковані відношення, „сприймаються безпосередньо, але через твір як динамічну іноформу тексту”.  Інтертекстуальність твору спостерігається і на контекстуальному рівні: мініатюра є водночас наслідуванням та варіацією, борхесівським продовженням відомої легенди. Методи дослідження: в даній роботі ми використали лінгвістичні методи дослідження аналізу та синтезу, емпіріко контекстуальний метод та метод контекстуальної заміни. Практичне значення: роботи відображає значущість лексичних трансформацій, які застосовуються в перекладі художніх текстів.  Під час перекладу такої літератури слід зважати на те, що тексти художньої спрямованості поєднують у собі різні функціональні стилі та жанри. Цій літературі притаманна наявність великої кількості неологізмів та різного роду синтаксичних конструкцій.  Методи дослідження – порівняльний аналіз текстів перекладу шляхом порівняння з формою і змістом оригіналу. Прийоми дослідження мови художнього. тексту. 388 16.1.2.  У журналах “ Українська мова і література в школі” та “Культура слова” є спеціальні рубрики “Мова художнього тво­ ру” та “ Слово у художньому творі”, матеріали яких використані у нашому посібнику. Отже, лінгвістичний аналіз тексту в Україні вже виокре­ мився у спеціальну навчальну дисципліну, має свою теоретич­ ну і практичну базу та широкі перспективи розвитку.  3. Методи і прийоми лінгвістичного аналізу тексту: Семан-тико-стилістичний метод. Лінгвістичний експеримент та його прийоми. Зіставно-стилістичний метод. 4. Аналіз творів різних стилів і жанрів. 5. Прикладний лінгвістичний аналіз мистецьких (художніх) творів. Аналіз – метод дослідження, який включає вивчення предмета за допомогою мисленого або практичного розчленування його на складові елементи (частини об’єкта, його ознаки, властивості, відношення). Кожну із виділених частин аналізують окремо у межах єдиного цілого. Наприклад, аналіз продуктивності праці робітників провадять по підприємству — в цілому і по кожному цеху зокрема.  За допомогою логічного методу дослідник на основі опрацювання, критичного аналізу і формулювання своїх пропозицій розвиває існуючі теоретичні уявлення або висуває нові теоретичні припущення. Мета дослідження полягає у тому, щоб з’ясувати специфіку взаємодії творчих імперативів Ф. Сідні з інтелектуально-духовними запитами англійського Ренесансу та виявити характер її художньої репрезентації в літературних творах митця. В основу гіпотези роботи покладено тезу про те, що у кожному з різножанрових творів цього письменника не лише оригінальним чином оприявнюється соціокультурний контекст епохи, але і відчутно проступають ті типи ідентичності автора, які на момент створення художніх текстів виявилися домінуючими. У дисертаційній праці розроблено комплексну методику дослідження категорії інтертекстуальності в інтелектуальних детективах та кінотекстах. Брауна.  У першому розділі «Теоретичне підґрунтя дослідження категорії інтертекстуальності в художніх текстах та кінотекстах. Брауна» визначено жанрові особливості художніх текстів. Брауна, систематизовано наукові підходи до визначення інтертекстуальності, інтермедіальності та її проявів у художньому тексті, кінотексті. Рівні методів наукових досліджень Контрольні запитання 3. ТЕОРЕТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ. 3.1. Завдання і структура теоретичних досліджень 3.2. Сучасні методи теоретичних досліджень 3.3. Застосування ЕОМ у теоретичних дослідженнях Контрольні запитання СИСТЕМНИЙ ПІДХІД, ЙОГО МІСЦЕ ТА РОЛЬ У НАУКОВОМУ ПІЗНАННІ. Поняття системи та її властивості.  Література Предметний покажчик Додатки. 18186.  При гіпотетичному методі пізнання дослідник часто звертається до ідеалізації – створення в думках об`єктів, які практично нездійсненні (наприклад, ідеальний газ, абсолютне тверде тіло). У дисертації було використано описовий метод, методи синтезу й індукції, контекстний аналіз, методи лінгвістичного спостереження, які охоплюють прийоми зіставлення та порівняння, а також квантитативний аналіз. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному підході до вивчення польських кольоропозначень і широті лексичного матеріалу. Уперше було проаналізовано семантичні та прагматичні особливості колорем у польському поетичному дискурсі кінця XIX – першої половини ХХ ст., а саме у творах одночасно вісьмох авторів:. Пшерви-Тетмаєра, Я. Каспровича, Л. Стаффа, Ю. Тувіма, Павліковської-Яс Методами роботи були: аналіз літератури за темою дослідження, структурний та кількісний аналіз. Після руйнації структурної парадигми досліджень текст був переосмислений як комунікативний процес, і лінгвістика тексту переросла у дискурсивний аналіз, знаменуючи перехід від статичного до динамічного, процедурного підходу.  Мета дослідження – визначити та науково обґрунтувати теоретичні основи формування полікультурного виховного середовища у ВНЗ України та англомовних країн; розробити й експериментально перевірити тренінговий курс з формування полікультурного виховного середовища в процесі вивчення іноземних мов. Теоретичні засади інтертекстуальності як методу дослідження. ґрунтуються на розумінні художнього твору та відкритого тексту, пов’язаного з.  У сучасній літературі переосмислюються у протилежних вимірах та заперечують стандартні формули, розширюючи й урізноманітнюючи простір настільки, що інтертекстуальність набирає відкритого характеру. Н.

Фатєєва вважає, що це сприяє переходу естетичної інформації, „з одного можливого світу думки й мови в інший” [8, 64].  Корабльова вирізняє три основні типи інтертекстуальних відношень: текстуальні, контекстуальні та метатекстуальні зв’язки [3, 9]. Отже, інтертекстуальність – досить складне і багатогранне явище. Общефилологические методы исследования. Трансформационный метод Структурный метод Семиотический метод Дистрибутивный анализ Контекстологический анализ Компонентный анализ Композиционный анализ Концептуальный анализ. Общефилологические методы исследования • Трансформационный метод – метод, предполагающий трансформацию текста или его фрагментов в зависимости от целей исследования.  Семиотический метод – метод, при котором происходит рассмотрение языковых фактов в качестве отдельных знаков и знаковых систем. В основе – теория знака и знаковых систем. Разграничение семантики, синтагматики и прагматики. Функціональний метод, розроблений у межах прагматичної парадигми, передбачає дослідження мови в дії, у процесі функціонування з огляду на цілеспрямовану природу мовних одиниць і явищ. Цей метод застосовує методики моделювання функціонально-семантичних полів, контекстуально-. інтерпретаційного аналізу тексту, прагматичного й конверсаційного аналізу, аналізу дискурсу, діалогічної інтерпретації тексту тощо (детальніше див. розділи 8, 9, 10 у Селіванова О.Сучасна лінгвістика: напрями і проблеми). Конструктивний метод також є загальним методом лінгвістики, що передбачає побудову й конструювання – типологічне дослідження літератури; – інтертекстуальні студії; – інтермедіальні студії (міжмистецьке порівняння – висвітлення зв’язків літератури з іншими видами мистецтва); – інтеркультуральні студії, зокрема постколоніальні студії, а також імагологія (розділ компаративістики, що вивчає образи народів у літературній рецепції інших етносів та регіонів) [2]. Таким чином, наприкінці ХІХ – першій третині ХХ ст. на основі генетико-контактології складається перша ґрунтовно розроблена система наукової літературної компаративістики, об’єктом.  За твердженням дослідників, компаративна наукова галузь літературознавства виникла з потреби досліджувати Контекстуальний метод в застосуванні до психотерапевтичним теоріям.

C. Індикаторний метод. I. Методи вивчення кількісного та якісного складу мікрофлори шкіри рук. ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФІЇ. Антропоцентризм ЯК СВІТОГЛЯДНИЙ І МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ПРИНЦИП СУЧАСНОЇ ФІЛОСОФІЇ.  У психоаналітичної літературі міститься багато згадок про людей мистецтва і про дітей, і ці згадки напрочуд суперечливі.

З одного боку, ці групи людей завжди називаються «спонтанними», а спонтанність вважається ядром здоров’я: творче прозріння, що виникає під час успішної терапевтичної сесії, завжди спонтанно.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

порівняти умови варшавського та ризького договорів

дпа 9 клас українська мова диктант 2021

плейлисты m3u